文章基本信息

标题：AESTHETICS OF MODERNITY AT THE TURN OF THE CENTURY: MODERN – POSTMODERN – HYPERMODERN – METAMODERN
其他标题：ЕСТЕТИКА СУЧАСНОСТІ НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ: МОДЕРН – ПОСТМОДЕРН – ГІПЕРМОДЕРН – МЕТАМОДЕРН
本地全文：下载
作者：Nadiia Babii
期刊名称：Культура і мистецтво у сучасному світі
印刷版ISSN：2410-1915
电子版ISSN：2616-423X
出版年度：2020
卷号：21
页码：23-33
DOI：10.31866/2410-1915.21.2020.207866
语种：English
出版社：Kyiv National University of Culture and Arts
摘要：The purpose of the article is to analyse the interpretations and transformational processes of the definition of “aesthetics of modernity” in the culturological thought at the end of the 20th – early 21st centuries. To this end,the study applies methods of critical analysis,contextualism,as well as a methodology relevant to the systematic culturological approach,including the method of synthesis and the system method. The scientific novelty of the work lies in the fact that the transformation of the aesthetic images of modernity in the applied culturological science has been analysed. Conclusions. It has been demonstrated that new postulates of aesthetic values are formed in the cultural and artistic environment and only later are comprehended and institutionalized by the rest of the society. The main characteristic of the “modernity” of the turn of the century is its accelerated variability. The study demonstrates the transformation of aesthetic values,which occurs between the creation of original modifications,the social purpose of art (modern),quoting,general pluralism,asociality,chaotic or transitivity (postmodern), the loss of corporeality,the total acceleration,consumption culture (hypermodern),ultimately returning to normal practices,but in the conditions of hyper-accelerated time. Metamodern is considered as the boldest attempt to comprehend modernity,using the concept of “structure of feeling” as a state of being here and now before its comprehension. It should be noted that the number of non-traditional approaches to the system of knowledge,practising the use of chaos theory is growing. It is proved that the understanding of the artistic direction precedes the definition of the time period,used as a colourful definition of modernity,which has not yet become a historical epoch. In each of the periods,understanding of novelty has no total characteristics,and is determined by diffusion,invasiveness,combining simultaneously the features of old and new,but each time in a new capacity. Before being legalized in scientific theories,each of the variants of modernity was structured primarily in artistic practices and, having reached an agreement with the general public opinion,lost its relevance in the sense of aesthetic newness. Each time we use a new prefix,we agree with the statement that society, along with the idea of modernity,has changed.
其他摘要：Метою статті є аналіз інтерпретації та трансформаційні процеси визначення «естетики сучасності» у культурологічній думці наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. Для досягнення мети були використані методи критичного аналізу,контекстуалізму, а також методологія,відповідна системному культурологічному підходові,в тому числі метод синтезу та системний метод. Наукова новизна полягає в тому,що прослідковано трансформацію естетичних образів сучасності в прикладній культурологічній науці. Висновки. З’ясовано,що нові постулати естетичних цінностей формуються у культурномистецькому середовищі і лише згодом осмислюються,інституалізуються рештою соціуму. Основна характеристика «сучасності» зламу тисячоліть – її прискорена змінність. Визначено трансформацію естетичних цінностей,яка відбувається поміж творенням оригінальних модифікацій,соціальним призначенням мистецтва (модерн), цитуванням,загальним плюралізмом,асоціальністю,хаотичністю чи перехідністю (постмодерн),втратою тілесності,тотальним прискоренням,споживацькою культурою (гіпермодерн),зрештою поверненням до звичаєвих практик,однак в умовах гіперприскореного часу. Метамодерн уявляємо найсміливішою спробою осмислити сучасність,використовуючи концепцію «структури відчуттів» як стану перебування тут і зараз до його осмислення. Відзначимо зростання кількості нетрадиційних підходів до системи пізнання,що практикують використання теорії хаосу. Доведено,що розуміння мистецького напряму передує визначенню часового періоду,вживається як колоритне означення сучасності,що ще не стала історичною добою. У кожен із періодів розуміння новизни не має тотальної характеристики, а відзначається дифузністю,інвазійністю,поєднуючи одночасно риси старого та новітнього,однак щоразу у новішій якості. Перш ніж узаконитись у наукових теоріях, кожен із варіантів модерну структуризувався найперше у мистецьких практиках і,дійшовши до порозуміння із загальною суспільною думкою,втрачав актуальність у сенсі естетичного нового. Щоразу використовуючи новий префікс,ми тим самим погоджуємось на твердження,що суспільство,а разом із ним і уявлення про сучасність змінились.
关键词：aesthetics of modernity;transformational processes;modern;postmodern; hypermodern;metamodern
其他关键词：естетика сучасності;трансформаційні процеси;модерн; постмодерн;гіпермодерн;метамодерн