文章基本信息

标题：ОСЦИЛЯЦІЯ ЯК ВИМІР ФІЛОСОФІЇ МЕТАМОДЕРНУ
本地全文：下载
作者：Yulia Olexandrivna Shabanova
期刊名称：Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
印刷版ISSN：2618-1274
电子版ISSN：2618-1282
出版年度：2019
卷号：2
期号：2
页码：13-22
DOI：10.15421/341920
出版社：Oles Honchar Dnipro National University
摘要：Стаття присвячена здійсненню дослідницької мети системно-теоретичного аналізу нової метамодерної парадигми на підставі культур-філософського дискурсу останнього десятиліття, визначенню концептуального змісту метамодерну та його специфічної особливості в методології осциляції, що виступає визначальною ознакою метамодерної парадигмальності. В роботі проаналізовано рефлексивна література щодо кризових явищ постмодерну та формування постпостмодерну, а також теоретична база метамодерну; визначено «метамодерн» як період філософії початку 21 століття, що характеризується серединною позицією між цінностями та ідеалами модерну та їх негацією постмодерном. Специфічною особливістю метамодерну визнано методологія осциляції, як парадигмальний дискурс між оптимістичним конструктивізмом модерну та іронічним деконструктивізмом постмодерну. Виявлено, що осциляція сприяє здійсненню взаємодовизначення метафізико-екзистенційного в онтології, інтуїтивно-раціонального в гносеології, науково-поетичного в епістемології та індивідуально-соціального в антропології метамодерну, що прагне до реконструкції цілісного.
其他摘要：This article is concerned with the systematic and theoretical analysis of the new metamodern paradigm based on the culture and philosophical discourse of the last decade, to the definition of the conceptual content of the metamodernity and its specific features in the methodology of oscillation, which is the defining feature of the ontological, gnosio and epistemological as well as anthropological aspects of metamodern paradigm. This paper analyzes the reflexive literature on post-modern crisis phenomena and postpostmodern formation (Kroker, Scott, Alexander & Colony, Anderson, Bauman, Hutcheon, Nelon). It was determined that among the varieties of manifestation of the postpostmodern, metamodernity takes a dominant position and supersedes the post-postmodern in the view of the cultural and philosophical discourse. The source base of the metamodernity (Vermeulen & Akker, Turner, Abramson, Dumitrescu, Freinacht) has been studied, on the basis of which it was determined that the metamodernity is presented as a philosophical viewpoint, seeking to reproduce a new description of contemporary reality not by negating the previous period, but by taking into account the whole philosophical experience of modern and postmodern. The etymology of the “metamodernity” term was shown on the basis of the renewal of the concept of “metaxis” (meta) in the Platonic sense, which assigns to the metamodernity the middle position between the values of modernity and the tools of the postmodern, where modernity acts as a strategy and postmodern tactics of metamodernity.A paradigm-new peculiar feature of metamodernity is determined by oscillation, which is the basis of ontological, epistemological and anthropological positions. The metamodern philosophy is defined as the “state of the senses”, which makes a “neo-romantic switch” to subjectivity in the processual implementation of the reconstruction of integrity, oscillatingly absorbing the constructivism of the modernity and the deconstructivism of the postmodern. The methodology of oscillation shapes the process of equivocation of the spiritual and material, metaphysical and existential, intuitively-rational, individually-social, forming a reconstruction of integrity in the metamodern era, the basic principle of which is the ethics of acceptance, free from ideological commitment.
关键词：постпостмодерн; metaxis; коливання; реконструкція; цілісність