期刊名称:Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN:2227-6521
出版年度:2018
卷号:41
页码:23-28
DOI:10.26565/2227-6521-2018-41-04
出版社:V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要:Статья посвящена анализу социологической рефлексии феномена насилия с точки зрения ее концептуального и мировоззренческого разнообразия. Приводится классификация подходов к социологическому изучению насилия, построенная на основе соотношения насилия и социальности: выделяются апологетическая и критическая традиции в социологическом изучении насилия. Исследуется процесс проблематизации символичного насилия в критический традиции теоретизирования. Подробно рассматриваются концепции К. Маркса и Ф. Энгельса, А. Грамши, Н. Элиаса и М. Фуко с точки зрения их вклада в социологию насилия вообще и выделение концепта символичного насилия в частности. Автор приходит к выводам, что в понятии «символическое насилие» сочетается целый пласт критических гносеологических конструктов, таких как «господство», «отчуждение», «эксплуатация», «гегемония», «борьба», «истеблишмент и аутсайдеры» и другие. Его критический потенциал кроется, во-первых, в возможности деконструкции очевидного и повседневной с целью поиска воплощения в нем властных отношений и, во-вторых, выделении интересов определенной группы людей в привычных и рутинных отношениях подчинения и господства, сконцентрированных в структурах повседневности.↓У статті здійснюється аналіз соціологічної рефлексії феномену насильства з точки зору її концептуального і світоглядного різноманіття. Наводиться класифікація підходів до вивчення насильства в соціології, побудована з огляду на співвідношення насильства та соціальності: були виокремлені апологетична та критична традиції в соціологічному дискурсі насильства. При цьому автором акцентується увага на процесі проблематизації символічного насильства у критичній традиції соціологічного теоретизування. У контексті цієї традиції детально розглядаються концепції К. Маркса та Ф. Енгельса, А. Грамші, Н. Еліаса та М. Фуко з точки зору їхнього внеску в розвиток соціології насильства. Автор розкриває те, як у фарватері критичної традиції розвивається ідея про складність та багатовимірнсть природи насильства, що виключає можливість зведення його лише до фізичного, тому постає необхідність виділення й інших видів та форм насильства – символічного, психологічного, структурного тощо; у статті основна увага зосереджена на підвалинах концепту символічного насильства. Формулюється висновок про те, що у понятті «символічне насильство» поєднується цілий пласт критичних гносеологічних конструктів, як-от «панування», «відчуження», «експлуатація», «гегемонія», «боротьба», «істеблішмент та аутсайдери» та інші. Критичний потенціал поняття «символічне насильство» вбачається, по-перше, у можливості деконструкції очевидного та повсякденного з метою пошуку втілення у ньому владних відносин, по-друге, у виділенні інтересів певної групи людей у звичних та рутинних відносинах підпорядкування та панування, сконцентрованих у структурах повсякденності.
其他摘要:The article is devoted to the analysis of sociological reflection of the phenomenon of violence in terms of its conceptual and ideological diversity. The classification of approaches to the study of violence in sociology, based on the relation of violence and sociality, is proposed: apologetic and critical traditions are identified in the sociological discourse of violence. The process of problematization of symbolic violence in the critical tradition of theorizing is studied. The concepts of K. Marx and F. Engels, A. Gramsci, N. Elias and M. Foucault are considered in detail from the point of view of their contribution to the sociology of violence in general. The author reveals how in the formation of the critical tradition the idea of the complexity and multidimensionality of the nature of violence develops, which excludes the possibility of reduction of the violence only to the physical one; therefore, therefore it is necessary to distinguish the other forms and types of violence – symbolic, psychological, structural, etc; the article focuses on the problem of the foundation of the concept of symbolic violence. The author comes to the conclusion that the concept of «symbolic violence» combines a variety of critical epistemological constructs, such as «domination», «alienation», «exploitation», «hegemony», «struggle», «establishments and outsiders» and others. The critical potential of the concept of «symbolic violence» lies, firstly, in the possibility of deconstruction of the obvious and everyday structures in order to find an embodiment of power relations, and secondly, in the allocation of interests of a certain group of people in the usual and routine relations of subordination and domination, concentrated in structures of everyday life.