期刊名称:Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN:2227-6521
出版年度:2018
卷号:41
页码:11-16
DOI:10.26565/2227-6521-2018-41-02
出版社:V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要:В статье аргументирована теоретическая и практическая значимость социологического понимания противоречий практик потребления как специфических источников социальной напряженности в современном публичном пространстве экономических, политических и социокультурных коммуникаций. Подчеркнуто, что на современном этапе глобальных и региональных социальных трансформаций, потребление играет все более важную роль в формировании ценностных ориентаций населения и становится предметом научных дискуссий как в Украине, так и за ее пределами. В статье обращено внимание на ситуацию концептуальной неопределенности феноменальных и процессуальных признаков понятия «потребление», что обусловлено существенными изменениями традиционных представлений о потреблении как одном из важнейших идентификационных критериев социальной дифференциации общества. Предоставлены доказательства целесообразности научного понимания потребления как фундаментального цивилизационного транскультурного фактора обеспечения организации и технологического развития современных производственных систем, эффективного ресурсного обмена между индивидуальными и коллективными субъектами общественной жизни. Обращено внимание, что условиях интенсивного глобального ресурсного обмена, который вызван деятельностью ТНК и процессами глобального перемещения людей формируется и растет социальное влияние новых дисфункциональных проявлений потребления в публичном пространстве современных обществ, которые обусловлены процессами реальной конкуренции различных моделей потребления, усиленного манипулятивного воздействия СМИ и рекламы как технологических средств трансляции ценностей идеологии консьюмеризма и стандартов элитарного потребления, не принимая во внимание существующие глубокие социально-экономические неравенства в практиках потребления индивидов и социальных групп. В статье предложена научная стратегия понимания и изучения процессов усиления и интенсификации дисфункционального проявления практик потребления как специфических источников социальной напряженности с целью разработки эффективных управленческих технологий гуманизации общественной жизни.↓У статті аргументована теоретична та практична значущість соціологічного розуміння суперечностей практик споживання як специфічного джерела соціальної напруженості в сучасному публічному просторі економічних, політичних та соціокультурних комунікацій. Підкреслено, що на сучасному етапі глобальних та регіональних суспільних трансформацій споживання відіграє все більш важливу роль у формуванні ціннісних орієнтацій населення і стає предметом наукових дискусій як в Україні так і за її межами. Окрема увага приділена ситуації концептуальної невизначеності феноменальних та процесуальних ознак поняття «споживання», що обумовлено суттєвими змінами традиційних уявлень про споживання як одного з найважливіших ідентифікаційних критеріїв соціальної диференціації суспільства. Наведено докази доцільності наукового розуміння споживання як фундаментального цивілізаційного транскультурного чинника забезпечення організації та технологічного розвитку сучасних виробничих систем, ефективного ресурсного обміну між індивідуальними та колективними суб’єктами суспільного життя. Констатовано, що в умовах інтенсивного глобального ресурсного обміну, спричиненого діяльністю ТНК та процесами глобального переміщення людей, формується та зростає соціальний вплив нових дисфункціональних проявів споживання в публічному просторі сучасних суспільств. Ці прояви зумовлені процесами реальної конкуренції різних моделей споживання, посиленого маніпулятивним впливом ЗМІ та реклами як технологічних засобів трансляції цінностей ідеології консьюмеризму та стандартів елітарного споживання, не беручи до уваги існуючі глибокі соціально-економічні нерівності у практиках споживання індивідів та соціальних груп. Також запропонована наукова стратегія розуміння та вивчення дисфункціональних проявів практик споживання як специфічних джерел соціальної напруженості з метою розробки ефективних управлінських технологій гуманізації суспільного життя.
其他摘要:The article substantiates the theoretical and practical significance of a sociological understanding of the contradictions of the practices of consumption as the specific sources of social tension in the contemporary public space of economic, political and sociocultural communications. It was emphasized that at the present stage of global and regional social transformations consumption is an important determinative factor of the value orientations by the population and becomes the specific subject-matter of scientific discussions both in Ukraine and abroad. The situation of conceptual uncertainty of the phenomenal and procedural features of the concept of «consumption», which reflects significant changes in the traditional views to consumption as one of the most important identification criteria of the social differentiation of society is analyzed by the author. The proofs of the scientific understanding of consumption as the fundamental civilization transcultural factor for providing organization and technological development of the contemporary production systems and as the effective resource exchange between individual and collective actors of public life are presented. It is argued that under conditions of the intensive global resource exchange, which caused by the activities of TNCs and by the processes of global human migration, the social influence of the new dysfunctional manifestations of consumption in the public space of the contemporary societies reflect the processes of real competition between different models of consumption and also reflect the increasing manipulative influence of mass media and of advertising as technological means of translation of values ideology of consumerism and the standards of elite consumption, without taking into account the existing deep social and economic inequalities in consumption practices by individual and collective actors. In the article is also proposed by the author the scientific research strategy which is oriented to understanding and studying the processes of intensification of the dysfunctional manifestations of consumption practices as the specific sources of social tension in order to develop effective managerial technologies for humanizing social life.