文章基本信息

标题：Логіка пізнання («гносеологія») як складова творчого методу
本地全文：下载
作者：Serhii Bezklubenko
期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
印刷版ISSN：2616-759X
电子版ISSN：2617-1236
出版年度：2019
卷号：2
期号：1
页码：27-41
DOI：10.31866/2616-759x.2.1.2019.170746
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Мета статті – з’ясування сутності поетики (або, що те саме, мистецького творчого методу). Методологія дослідження базується на принципі системності: автор дотримується концепції, згідно з якою мистецтво як творчий процес являє собою певну систему. Наукова новизна. Будучи формою суспільної свідомості, способом самовираження особи та засобом утвердження певних ідей, мистецтво є заразом одним із видів виробництва. Це виробництво специфічне (духовне), особливе з-поміж духовних (художнє) та все ж являє собою таке, якому притаманні всі його фундаментальні риси взагалі, у тому числі (1) організаційні, (2) економічні та (3) технологічні. Щодо (1): мистецтво як виробництво художніх цінностей у своєму історичному розвитку проходить ті ж стадії суспільної (колективної) організації праці, що й виробництво взагалі (у тому числі й матеріальних благ). А саме: кооперація (іконописні, взагалі малярські майстерні), мануфактура (театр), фабрика (кіно), індустрія (телебачення). Щодо (2) – деякі мистецтва (наприклад, кінематограф) являють собою самостійні галузі виробництва, притому вельми ефективні в економічному сенсі. Щодо (3) – технологія художнього виробництва, осмислена у своїй закономірності, визначає специфіку мистецтва з його практично-виробничого (ремісничого боку). Висновки. Виходячи з такого розуміння мистецтва (мистецького творчого процесу), сутність поетики, яка з формального боку має вигляд деякої сукупності (систему) певних принципів та правил, автор розглядає як логіку творчого процесу, у котрій своєрідними гранями постають (у різних видах мистецтва – різною мірою) гносеологічні, психологічні, ідеологічні та технологічні аспекти мистецького творчого процесу. У цій публікації проаналізовано саме гносеологічний аспект поетики (творчого методу).↓Цель статьи – выяснение сущности поэтики (или, что то же самое, художественного творческого метода). Методология исследования базируется на принципе системности: автор придерживается концепции, согласно которой искусство как творческий процесс представляет собой определенную систему. Научная новизна. Будучи формой общественного сознания, способом самовыражения личности и средством утверждения определенных идей, искусство является вместе с тем одним из видов производства. Это производство специфическое (духовное), особенное среди духовных (художественное), но все же представляет собой то, которому присущи все фундаментальные черты производства вообще, в том числе (1) организационные, (2) экономические и (3) технологические. Относительно (1): искусство как производство художественных ценностей в своем историческом развитии проходит те же стадии общественной (коллективной) организации труда, что и производство вообще (в том числе и материальных благ). А именно: кооперация (иконописные, в общем малярные мастерские), мануфактура (театр), фабрика (кино), индустрия (телевидение). Относительно (2) – некоторые искусства (например, кинематограф) представляют собой самостоятельные отрасли производства, весьма эффективные в экономическом смысле. Относительно (3) – технология художественного производства, осмысленная в своей закономерности, определяет специфику искусства с его практически-производственной (ремесленной стороны). Выводы. Исходя из такого понимания искусства (художественного творческого процесса), сущность поэтики, формально имеющей вид системы определенных принципов и правил, автор рассматривает как логику творческого процесса, в которой своеобразными гранями возникают (в разных видах искусства – в разной степени) гносеологические, психологические, идеологические и технологические аспекты художественного творческого процесса. В данной публикации анализируется именно гносеологический аспект поэтики (творческого метода).
其他摘要：The purpose of the article is to find out the nature of poetics (or, the same, artistic creative method). The research methodology is based on the principle of systematic: the author adheres to the concept that art as a creative process represents a certain system. Scientific novelty. Being a form of social consciousness, a way of expressing a person and a means of establishing certain ideas, art is now one of the types of production. This production is specific (spiritual), especially among the spiritual (artistic), and yet it is one that has all its fundamental features in general, including (1) organizational, (2) economic and (3) technological. Regarding (1): art as the production of artistic values in its historical development is the same stages of social (collective) organization of labor, as production in general (including material goods). Namely: co-operation (icon-painting, general painting workshops), manufactory (theater), factory (film), industry (television). Concerning (2) – some arts (for example, cinema) represent independent branches of production, but very effective in the economic sense. As for (3) – art production technology, understood in its laws, determines the specificity of art with its almost-production (handicraft side). Conclusions. Proceeding from this understanding of art (artistic creative process), the essence of poetics, which formally looks like a certain set (system) of certain principles and rules, is considered by the author as the logic of the creative process, in which there are peculiar facets (in different forms of art and to varying degrees) epistemological, psychological, ideological and technological aspects of the artistic creative process. The epistemological aspect of poetics (the creative method) has been analyzed in this article.
关键词：метод;творчість;мистецтво;технологія;гносеологія;метод;творчество;искусство;технология;гносеология
其他关键词：method;art;technology;gonoseology