期刊名称:Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
印刷版ISSN:2616-759X
电子版ISSN:2617-1236
出版年度:2019
卷号:2
期号:2
页码:164-178
DOI:10.31866/2616-759x.2.2.2019.186655
出版社:KNUKiM Publishing Centre
摘要:Целью данной статьи является анализ и систематизация опыта использования фольклора в современных театральных практиках Кувейта. Методология исследования в значительной степени базируется на структурно-аналитическом, искусствоведческо-культурологическом подходе. Научная новизна . Впервые исследована роль и место местного фольклора в спектаклях современного кувейтского театра в контексте двух векторов его использования: фольклор в драматургии и фольклор в спектаклях. Выводы . Некоторые авторы избегают литературной имитации фольклора и актуализируют его, добавляя к народным авторские изложения; фольклор служит источником художественных поисков новых форм для современных театральных представлений; источниками кувейтского фольклора являются народные обычаи, традиции, обряды, песни и персонажи повествований; в спектаклях артисты использовали фольклорные приемы из соображений цензорских ограничений с художественно-эстетической целью, а также в угоду аудитории и влияния на нее; авторы адаптировали фольклорные материалы для различных категорий зрителей и актуализировали его, фольклорные символы и жесты служили для утверждения авторских идей; режиссеры использовали фольклор для создания метафорических театральных форм нового эстетического содержания и воплощения режиссерского видения непрямыми художественными средствами; режиссеры, используя кувейтские народные песни, танцы, а также костюмы и декоративные элементы, предавали художественным произведениям новое значение и создавали новые интерпретации; фольклорные аллюзии в новых постановочных ракурсах вызывали удивление аудитории и иногда шокировали ее; современная театрализация фольклора показывает, что театр – это не только художественное слово, но и визуальный язык и аудиоязык, включающие диалоги и создающие эстетический образ спектакля; иногда в театральных представлениях применялись приемы, близкие к кино и телевидению.↓Мета статті – аналіз та систематизація досвіду використання фольклору в сучасних театральних практиках Кувейту. Методологія дослідження значною мірою базується на структурно-аналітичному, мистецтвознавчо-культурологічному підході. Наукова новизна . Уперше досліджено роль і місце місцевого фольклору у виставах сучасного кувейтського театру в контексті двох векторів його використання: фольклор у драматургії та фольклор у виставах. Висновки . Деякі автори уникають літературної імітації фольклору та актуалізують його, додаючи до народних авторські оповіді; фольклор слугує джерелом художніх пошуків нових форм для сучасних театральних вистав; джерелами кувейтського фольклору є народні звичаї, традиції, обряди, пісні та персонажі оповідей; у виставах артисти використовували фольклорні прийоми через цензорські обмеження з художньо-естетичною метою та інколи для задоволення аудиторії та впливу на неї; автори адаптували фольклорні матеріали для різних категорій глядачів та актуалізували його; фольклорні символи та жести слугували для ствердження авторських ідей; режисери використовували фольклор для створення метафоричних театральних форм нового естетичного змісту та втілення режисерського бачення непрямими художніми засобами; режисери, використовуючи кувейтські народні пісні, танці, а також костюми та декоративні елементи, надавали художнім творам нового значення та нових інтерпретацій; фольклорні алюзії в нових постановочних ракурсах викликали здивування аудиторії та інколи шокували її; сучасна театралізація фольклору засвідчує, що театр – це не лише художнє слово, але й візуальна мова та аудіомова, які охоплюють діалоги та створюють естетичний образ вистави; інколи у виставах застосовувалися прийоми, близькі до кіно й телебачення.
其他摘要:The purpose of this article is to analyze and systematize the experience of using folklore in contemporary theater practices in Kuwait. The research methodology is largely based on the structural-aanalytical art and cultural studies approach. Scientific novelty . The role and place of local folklore in the performances of contemporary Kuwaiti theater in the context of two vectors of its use have been first explored: folklore in dramaturgy and in the performance. As a result of the study the author came to the following conclusions : some authors avoid literary imitation of folklore and actualize it by adding to the author's narratives; folklore serves as a source of artistic search for new forms for contemporary theatrical performances; sources of Kuwaiti folklore are folk customs, traditions, rituals, songs and fairy tales; in performances, artists used folklore means through censorship restrictions, for artistic and aesthetic purposes, and sometimes to satisfy and influence the audience; the authors adapted and updated the folklore materials for different categories of viewers; folk symbols and gestures served to validate the author's ideas; the directors used folklore to create metaphorical theatrical forms of a new aesthetic dimension and to embody the director's vision with indirect artistic means; directors, using Kuwaiti folk songs, dances, holidays, as well as costumes and decorative elements, gave the works new meaning and new interpretations; the folklore allusions in the new productions called in the audience a bewilderment and sometimes shocked; contemporary theatre of folklore shows that theater is not only a word but also a visual language and audio language, which includes dialogues and creates an aesthetic image of the performance; sometimes the performances used methods close to cinema and television.