文章基本信息

标题：Бандуристи української діаспори – вихідці з Галичини
本地全文：下载
作者：Violetta Dutchak
期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN：2616-7581
电子版ISSN：2617-4030
出版年度：2019
卷号：2
期号：1
页码：102-116
DOI：10.31866/2616-7581.2.1.2019.171794
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：У статті аналізується соціокультурне походження багатьох відомих представників бандурного мистецтва української діаспори. Виокремлені персоналії митців — бандуристів діаспори, уродженців Галичини та їх здобутки у контексті актуалізації потреби вивчення трансляції виконавської традиції, збереження ознак виконавської школи тощо. Метою статті є вивчення внеску бандуристів Галичини у розвиток бандурного мистецтва зарубіжжя. Наукову новизну дослідження становить введення до наукового обігу систематизованої інформації про представництво бандуристів Галичини в середовищі української діаспори, їх пріоритети в інструментарії, репертуарі, виконавських манерах тощо. Визначено внесок К. Місевича, Д. Гонти, Д. Щербини у популяризацію бандури в Польщі у міжвоєнний період. Виокремлена діяльність львівської галицької школи Юрія Сінгалевича, учні якої (С. Ганушевський, С. Ластович-Чулівський, В. Юркевич, З. Штокалко та ін.), не лише сприяли поширенню бандури в Галичині, але й стали успішними у різних видах бандурної діяльності в середовищі української діаспори, синтезували свої вміння з традиційними регіональними бандурними школами. Окремо відзначено уродженців Галичини В. Луціва та Б. Шарка, які в середовищі української діаспори синтезували регіональні бандурні школи виконавства. У статті використано історичний, аксіологічний, музикознавчий та культурологічний підходи та відповідні їм методи, які визначають методологію дослідження. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду етапів життєтворчості бандуристів, аксіологічний — для визначення цінності їх здобутків, музикознавчі та культурологічні методи сприятимуть різновекторному представленню внеску бандуристів Галичини у світову скарбницю української культури. Висновки. Визначено, що в процесі розвитку бандурного мистецтва в Галичині відбулося єднання східної й західної шкіл бандури, були закладені основні напрями функціонування інструмента, продовжені й у повоєнній еміграції.↓В статье анализируется социокультурное происхождение многих известных представителей бандурного искусства украинской диаспоры. Выделены персоналии бандуристов диаспоры, уроженцев Галичины и их достижения в контексте актуализации потребности изучения трансляции исполнительской традиции, сохранения признаков исполнительской школы и т. п. Целью статьи является изучение вклада бандуристов Галичины в развитие бандурного искусства зарубежья. Научную новизну исследования составляет введение в научный оборот систематизированной информации о представительстве бандуристов Галичины в среде украинской диаспоры, их приоритеты в инструментарии, репертуаре, исполнительских манерах и тому подобное. Определен вклад К. Мисевича, Д. Гонты, Д. Щербины в популяризацию бандуры в Польше в межвоенный период. Выделена деятельность львовской галицкой школы Юрия Сингалевича, ученики которой (С. Ганушевский, С. Ластович-Чуливский, В. Юркевич, З. Штокалко и др.), не только способствовали распространению бандуры в Галичине, но и стали успешными в различных видах бандурной деятельности в среде украинской диаспоры, синтезировали свои умения с традиционными региональными бандурными школами. Отдельно отмечено уроженцев Галичины В. Луцива и Б. Шарка, которые в среде украинской диаспоры синтезировали региональные бандурные школы исполнительства. В статье использованы исторический, аксиологический, музыковедческий и культурологический подходы и соответствующие им методы, которые определяют методологию исследования. В частности, историко-хронологический метод использован для рассмотрения этапов жизнетворчества бандуристов, аксиологический – для определения ценности их достижений, музыковедческие и культурологические методы способствуют разновекторному представлению взноса бандуристов Галичины в мировую сокровищницу украинской культуры. Выводы. Определено, что в процессе развития бандурного искусства в Галичине произошло слияние восточной и западной школ бандуры, были заложены основные направления функционирования инструмента, продолженные и в послевоенной эмиграции.
其他摘要：The article deals with the sociocultural origin of many well-known bandura art representatives of the Ukrainian diaspora. The work distinguishes the personalities of the diaspora bandura players, the natives of Galicia and their achievements in the context of the study necessity actualization in performing tradition broadcast, the preservation of the performing school characteristics, etc. The purpose of the article is to study the contribution of Galician bandura players to the development of bandura art in foreign countries. The scientific novelty of the research is the systematic information introduction about the representation of Galician bandura players in the Ukrainian diaspora, their priorities in the tools, repertoires, performances, and so on. The contribution of K. Misewych, D. Honta, D. Scherbyna to popularization of bandura in Poland in the interwar period is being determined. The activities of the Yuri Singalevich Lviv Galician school are being pointed out, whose students (S. Hanushevskyi, S. Lastovich- Chulivskyi, V. Yurkevych, Z. Shtokalko, etc.) not only promoted the bandura in Galicia, but also became successful in various types of bandura activity in the Ukrainian diaspora, synthesized their skills with traditional regional bandura schools. Particularly, the natives of Galicia V. Lutsiv and B. Shark, who in the Ukrainian diaspora synthesized the regional bandura schools of performance, were noted. The article uses historical, axiological, musicological and cultural approaches and their corresponding methods, which determine the methodology of research. In particular, the historical-chronological method is used to examine the stages of bandura players artistic path; the axiological - to determine the value of their achievements, musicological and cultural methods will contribute to the multi-vector representation of Galician bandura players contribution to the world treasury of Ukrainian culture. Conclusions. It has been determined, that in the process of bandura art development in Galicia, the unification of Western and Eastern bandura schools took place, the basic directions of music instrument functioning were laid, which ideas were continued in post-war emigration.
关键词：мистецтво;діаспора;Галичина;галицька школа бандуристів Ю;Сінгалевича;бандурное искусство;диаспора;Галичина;галицкая школа бандуристов Ю;Сингалевича
其他关键词：bandura art;diaspora;Galicia;Yuri Singalevich Lviv Galician school