文章基本信息

标题：Концерт для фортепіано № 6 Анджея Нікодемовича – симптоматична зміна стилю щодо стилю пізнього періоду?
本地全文：下载
作者：Ewa Nidecka
期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN：2616-7581
电子版ISSN：2617-4030
出版年度：2019
卷号：2
期号：1
页码：35-49
DOI：10.31866/2616-7581.2.1.2019.171785
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Метою статті є аналіз одного з семи фортепіанних концертів видатного польського композитора сучасності Анджея Нікодемовича (1925–2017), в контексті пізнього стилю, з погляду засобів виразності та форми. У цьому жанрі композитор використовує сильно дисонуючий 12-тональний звуковий матеріал і складні ритмічні поділи, комплементарні ритми, створюючи тим самим щільну звукову структуру. В кінцевому підсумку, вони містять впізнавану стилістичну ідіому, суть якої – ліризм і експресія. Це результат постійної мінливості і різноманітності застосування розробки на рівні мікроформ. Фортепіанний концерт № 6 дещо відмінний від більш ранніх робіт композитора. Порівнюючи всі сім фортепіанних концертів, саме шостий має одну відмітну особливість: це елементи техніки поліфонії. Згадану техніку Анджей Нікодемович часто використовував у релігійних кантатах. Це звернення до традиційної барокової музики. Методологічною основою даної статті є застосування системного аналітичного підходу з виділенням музикознавчого, історичного та текстологічного підходів, що дозволяє виокремити провідні риси пізнього стилю у творах композитора. Науковою новизною даної статті є усвідомлення симптоматичної зміни стилю пізнього періоду у творах композитора як важливої складової його творчості, концерт вперше науково розглядається з епонімічної позиції. Висновки. Техніку поліфонії композитор вміло поєднує з лірично-експресивним музичним матеріалом, який домінує у творі. Відповідно, це є показовою зміною в рамках пізнього стилю композитора.↓Целью статьи является анализ одного из семи фортепианных концертов выдающегося польского композитора современности Анджея Никодемовича (1925–2017), в контексте позднего стиля, с точки зрения средств выразительности и формы. В этом жанре композитор использует сильно диссонирующий 12-тональный звуковой материал и сложные ритмические разделения, комплементарные ритмы, создавая тем самым плотную звуковую структуру. В конечном счете, они содержат узнаваемую стилистическую идиому, суть которой – лиризм и выражение. Это результат постоянной изменчивости и разнообразия применения разработки на уровне микроформ. Концерт для фортепиано № 6 немного отличается от ранних произведений композитора. Сравнивая все семь фортепианных концертов можно отметить, что в данном концерте есть одна отличительная особенность: он содержит элементы техники полифонии. Эту технику использовал Анджей Никодемович в своих религиозных кантатах. Это относится к традиции барочной музыки. Методологической основой данной статьи является применение системного аналитического подхода с выделением музыковедческого, исторического, текстологического подходов, что позволяет выделить ведущие черты в поздних произведениях композитора. Научной новизной данной статьи является осознание симптоматического изменения стиля позднего периода в произведениях композитора как важной составляющей его творчества, произведение впервые научно рассматривается с эпонимической позиции. Выводы. Технику полифонии композитор умело сочетает с лирически-выразительным музыкальным материалом, который доминирует в произведении. Соответственно, это и является показательным изменением в рамках позднего стиля произведений композитора.
其他摘要：The purpose of the article is to analyze one of the seven piano concertos of the great Polish composer of modern times, Andrzej Nikodemovich (1925-2017), in the context of the late style, means of expressiveness and form. In this genre, the composer uses highly dissonant 12-tone sound material and complex rhythmic divisions, complementing the rhythms, thereby creating a dense sound structure. Ultimately, they contain a recognizable stylistic idiom, the essence of which is lyricism and expression. It is the result of a permanent variability and diversity and the application of development at the microform stage. Piano Concerto No. 6 is slightly different from earlier works of this composer. Comparing all seven piano concertos, the No. 6 has one distinctive feature: it contains elements of polyphony technique. Andrzej Nikodemovich often used the aforementioned technique, in religious cantata. This is an appeal to traditional baroque music. The methodological basis of this article is the use of a systematic analytical approach with the allocation of musical, historical and textual approaches, which allows one to distinguish the leading features of late style in the works of the composer. The scientific novelty of this article is the awareness of the symptomatic and stylistic transformation of the late style in the works of the composer as an important contributing to his work, the work is first scientifically examined from an eponymous position. Conclusions. The composer skillfully combines the technique of polyphony with lyrical and expressive musical material that dominates the work. Accordingly, this is a symptomatic change within the framework of the late style of the composer’s works.
关键词：Анджей Нікодемович;польський фортепіанний концерт;польська музика XXI століття;сучасна музика;Анджей Никодемович;польский фортепианный концерт;польская музыка XXI века;современная музыка
其他关键词：Andrzej Nikodemowicz;Polish piano concerto;Polish music of the XXI-st century;contemporary music