文章基本信息

标题：Видозміни у виконанні музичного фольклору: еволюція чи просто варіативність?
本地全文：下载
作者：Rimantas Sliuzinskas
期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN：2616-7581
电子版ISSN：2617-4030
出版年度：2019
卷号：2
期号：1
页码：8-21
DOI：10.31866/2616-7581.2.1.2019.171783
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Матеріали музичної фольклорної спадщини в історичному плані постійно і широко видозмінюються. Це наочно видно і у традиційній інструментальній музиці, і у народно- пісенному фольклорі, і у зразках традиційної хореографії. Нелегко зробити чіткий аналіз цього процесу, і нам в цьому допомагають безліч спеціальних досліджень присвячених даним темам. У статті викладено основні акценти та проведено головні вектори для подібного роду досліджень на декількох різних рівнях. Кожна мелодія певної традиційної пісні має безліч варіацій. Фольклорний виконавець не прагне до чіткої копії пісні, не прагне виконувати так, як він чув її від іншого виконавця. Таким чином, у фольклорних архівах Литви ми можемо знайти сотні варіантів тієї ж народної пісні, виконаних окремими співаками в різний час і в різних місцях. У нас є прекрасна можливість зробити порівняльний аналіз визначеної частини варіантів тієї або іншої мелодії (усі її варіації в живому виконанні записати неможливо), що існує в реальному фольклорному житті. І усі такі варіанти, зазвичай, виникають як у мелодії, так і у поетичних текстах. З іншого боку, ми також можемо бачити дуже чітку стабільність деяких найбільш важливих інтонацій, мотивів або фраз майже в усіх різних записах мелодії (і текстів, звичайно). Це демонструє нам свого роду дуже чіткі неписані правила, інтуїтивно відомі усім традиційним виконавцям фольклору як основні форми усієї усної традиції. Усі види музичного виконання на сцені так само мають свої особливі стандарти. Під час підготовки фольклорної програми на сцені ми повинні підігнати увесь репертуар в рамки чіткого часу і певної послідовності. Ми зобов’язані показувати тільки цікаві для глядачів і слухачів твори. Отже, традиційні фольклорні виконавці повинні уявити себе артистами сцени. Вони повинні повернути обличчя за правилами сцени, говорити, співати й виконувати музику досить голосно, посміхатися або плакати відповідно до заздалегідь запланованої програми. Які ще більш жахливі для них запити ми можемо їм запропонувати? Чи правильна це перспектива еволюції фольклору? Мета дослідження – визначити, теоретично і практично осмислити форми видозмін у виконанні музичного фольклору, маючи на увазі визначення його еволюції і варіативності. Методи дослідження – науковий аналіз, історичний, дедуктивний і порівняльний методи, узагальнення і гіпотеза. Наукова новизна дослідження передусім визначається застосуванням досвіду литовського етномузикознавства в розв’язанні загальних проблем розвитку музичної спадщини традиційної пісенності. Висновки. Усі ситуації, представлені в цій статті, ми хотіли б визначити як видозмінювання, варіативність або, принаймні, розвиток фольклору (чи у фольклорі). І деякі з них ми можемо розуміти як видозмінювання або розвиток усієї історії традиційної культури у вигляді фольклорної (музичної, словесної і т. п.) спадщини. Традиційний фольклор має свої основні закони. Нам не дозволено вимушено впливати на них. Ми можемо використати традиційні фольклорні елементи як копії первинних фольклорних предметів для усіх інших цілей, які нам потрібні в розвитку культури у всьому світі, але ми ніколи не зможемо знову перевтілитися в чіткі первинні зразки таких копій. У цьому суть вічного процесу – як видозміни фольклору, так і його еволюції.↓Материалы музыкального фольклорного наследия в историческом плане постоянно и широко видоизменяются. Это наглядно видно и в традиционной инструментальной музыке, и в народно-песенном фольклоре, и в образцах традиционной хореографии. Нелегко сделать четкий анализ этого процесса, и нам в этом помогают множество специальных исследований на эти темы. В статье мы можем показать лишь основные акценты и провести главные векторы для подобных исследований на нескольких разных уровнях. Каждая мелодия определенной традиционной песни имеет множество вариаций. Фольклорный исполнитель не стремится к четкой копии определенной песни таким же образом, как он слышал её от другого исполнителя. Таким образом, в фольклорных архивах Литвы мы можем найти сотни вариантов той же народной песни, исполненных отдельными певцами в разное время и в разных местах. У нас есть прекрасная возможность сделать сравнительный анализ определенной части вариантов той или иной мелодии (все её вариации в живом исполнении записать невозможно), существующей в реальной фольклорной жизни. И все такие варианты, как правило, возникают как в мелодических строках, так и в поэтических текстах. С другой стороны, мы также можем видеть очень четкую стабильность некоторых наиболее важных интонаций, мотивов или фраз почти во всех различных записях мелодии (и текстов, конечно). Это показывает нам своего рода очень четкие неписаные правила, интуитивно известные всем традиционным исполнителям фольклора как основные формы всей устной традиции. Все виды музыкального исполнения на сцене также имеют свои особые стандарты. Во время подготовки фольклорной программы на сцене мы должны подогнать весь репертуар в рамки четкого времени и в определенной последовательности. Мы обязаны показывать только интересные для зрителей и слушателей произведения. Итак, традиционные фольклорные исполнители должны представить себя артистами сцены. Они должны повернуть лица по правилам сцены, говорить, петь и играть музыку достаточно громко, улыбаться или плакать в соответствии с заранее намеченной программой. Какие ещё более ужасные для них запросы мы можем им предложить? Правильная ли это перспектива эволюции фольклора? Цель исследования – определить, теоретически и практически осмыслить формы видоизменений в исполнении музыкального фольклора, имея в виду определения его эволюции и вариативности. Методы исследования – научный анализ, исторический, дедуктивный и сравнительный методы, обобщение и гипотеза. Научная новизна исследования прежде всего определяется применением опыта литовского этномузыковедения в решении всеобщих проблем развития музыкального наследия традиционной песенности. Выводы. Все ситуации, представленные в этой статье, мы хотели бы определить, как видоизменяемость, вариативность или, по крайней мере, развитие фольклора (или в фольклоре). И некоторые из них мы можем понимать, как видоизменяемость или развитие всей истории традиционной культуры в виде фольклорного (музыкального, словесного и т. п.) наследия. Традиционный фольклор имеет свои основные законы. Нам не разрешено насильно влиять на них. Мы можем использовать традиционные фольклорные элементы в качестве копий первичных фольклорных предметов для всех других целей, которые нам нужны в развитии культуры во всём мире, но мы никогда не сможем обратно перевоплотиться в четкие первичные образцы таких копий. В этом суть вечного процесса – как видоизменяемости фольклора, так и его эволюции.
其他摘要：The musical folklore items use to have continuity of general changes in large scale historically. We can see it in the instrumental folk music, singing folklore, traditional choreography developments. It is not easy to make clear analysis of this process and we need a great number of special studies based on it. We can show only the main points or directions of this object in some different levels here. Each tune of particular traditional folk song has a great number of its variations. Each folklore performer does not want to make clear copy while singing the particular song the same way, as he has heard it from the other performer. So, we are able to find hundreds of the same folk tune variants, performed by particular singers in different times and various localities at the folklore archives in Lithuania. We have a nice possibility to make a comparative analysis of definite part (it is impossible to record all the performing variations) of this melody existing in real folklore life this way. And all variants are both in melodic lines and in poetic texts there, as a rule. On the other hand, we also can see the very clear stability of some the most important intonations, motives or phrases in almost all the different recordings of the melody (and text, of course). It shows us a sort of very clear non-written rules, known intuitively for all the traditional folklore performers as the basic forms of all the oral tradition. All sorts of music performance on the stage have their own specific standards. We have to make a folklore program in clear time and sequence. We have to show the interesting things for all the audience only. Therefore, traditional folklore performers have to make themselves as the artists. They have to turn their faces right way, to speak, to sing and to play music enough loudly, to smile and cry according to the stage program. What more terrible things we can ask them to do? Is it the right perspective of the folklore evolution? Thus, in this article we set the main goal – to define, theoretically and practically comprehend the forms of modifications performed by musical folklore, meaning the definitions of its evolution and variability. Methods – scientific analysis, historical, deductive and comparative methods, generalization and hypothesis. The novelty of the research is primarily determined by applying the experience of Lithuanian ethnomusicology in solving the general problems of the musical features development in traditional singing folklore. Conclusions. All the situations presented in this article we would like to define as the changeability, variability or at least developments of folklore (or in folklore). And some of them we can find as development and evolution of all the art and culture history using the folklore (musical, verbal etc.) essence or its elements. Traditional folklore has its own basic laws. We are not allowed to force and to influence them. We can use the traditional folklore elements as the copies of primary folklore items for all the other purposes we need in the history of worldwide culture, but we will never be able to make clear primary items from such copies. This is the essence of everlasting process of folklore changeability in one hand and evolution in another one.
关键词：видозміна;стійкість;варіативність;еволюція;музичний фольклор;традиційна практика фольклорного співу;видоизменяемость;устойчивость;вариативность;эволюция;музыкальный фольклор;традиционная практика фольклорного пения
其他关键词：changeability;stability;variability;evolution;musical folklore;traditional folk singing practice