文章基本信息

标题：Форми репрезентації нелінійності в музиці другої половини ХХ століття
本地全文：下载
作者：Tatiana Mdivani
期刊名称：Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN：2616-7581
电子版ISSN：2617-4030
出版年度：2019
卷号：2
期号：2
页码：189-195
DOI：10.31866/2616-7581.2.2.2019.187452
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Цель исследования – дать представление о нелинейной концепции музыки, выражающей постмодерную концепцию мира. Научная новизна работы – впервые раскрыто новизну (радикализм) композиторского мышления, основу которого составляет принцип объективной многовариантности и «открытый» формат; впервые дано авторское определение нелинейной музыкальной реальности, где выделяются три формы репрезентации: локальная, тотальная и полифуркационная. Методология исследования базируется на использовании синергетического подхода (разработан в философии второй половины ХХ века), что позволяет раскрыть новую сущность и качество музыкально-художественных композиций, релевантных постмодерному (постнеклассическому) состоянию мира и соответственно – композиторскому мышлению. Модели нелинейных музыкальных систем охватывают жанровые формы, определяющие акционизм–хэппенинг, инструментальный театр, перфоманс, а также техники коллажа и интертекстуальности. Неклассической стороной новой музыкальной реальности является новая интерпретация синтеза, связанная либо с нетривиальным сближением видов искусств и нивелированием видовых границ – музыкального и вербального (фонетического) в виде мезо-, акро- и телестиха, музыкального и quasi-театрального, музыкального и изобразительного, а также музыкально-звукового и техногенного, либо с заменой классического синтеза «одновременным соединением видимых и слышимых событий в полифеноменальном контрапункте». На этой основе сформировался своего рода политекст, особенностью которого выступила нелинейность. Его наиболее радикальную форму представляют арт-микстовые композиции Д. Кейджа с «полностью раскованной формой» (И. Добрицына). Выводы . Отличительными чертами нелинейности в музыке выступают казуальность процесса, открытость формы, поливариантность и интерпретативность как текста, так и средств выражения, где объединение материала осуществляется на основе симультании без функциональной интерференции разных видов искусств, а процесс самоорганизации протекает согласно «зову аттрактора».↓Мета дослідження – дати уявлення про нелінійну концепцію музики, що виражає постмодерну концепцію світу. Наукова новизна роботи – вперше розкрито новизну (радикалізм) композиторського мислення, основу якого складає принцип об’єктивної багатоваріантності і «відкритий» формат; вперше дано авторське визначення нелінійної музичної реальності, де виділяються три форми репрезентації: локальна, тотальна і поліфуркаційна. Методологія дослідження базується на використанні синергетичного підходу (розроблений в філософії другої половини ХХ століття), що дозволяє розкрити нову сутність і якість музично-художніх композицій, релевантних постмодерному (постнекласичному) стану світу і, відповідно – композиторського мислення. Моделі нелінійних музичних систем охоплюють жанрові форми, що визначають акціонізм-хепенінг, інструментальний театр, перфоманс, а також техніки колажу та інтертекстуальності. Некласичною стороною нової музичної реальності є нова інтерпретація синтезу, пов’язана або з нетривіальним зближенням видів мистецтв і нівелюванням видових меж – музичного і вербального (фонетичного) у вигляді мезо, акро- і телевірша, музичного та quasi-театрального, музичного та образотворчого, а також музично-звукового і техногенного, або з заміною класичного синтезу «одночасним з’єднанням видимих і чутних подій в поліфеноменальному контрапункті». На цій основі сформувався свого роду політекст, особливістю якого виступила нелінійність. Його найбільш радикальну форму представляють арт-мікст композиції Д. Кейджа з «повністю розкутою формою» (І. Добріцина). Висновки . Відмінними рисами нелінійності в музиці виступають казуальність процесу, відкритість форми, поліваріантність та інтерпретативність як тексту, так і засобів вираження, де об’єднання матеріалу здійснюється на основі симультанності без функціональної інтерференції різних видів мистецтв, а процес самоорганізації протікає згідно з «покликом атрактора».
其他摘要：The aim of the study is to give an idea of the non-linear concept of music expressing the post-modern concept of the world. Novelty of the work . For the first time the novelty (radicalism) of composer’s thinking is revealed, the basis of which is the principle of objective multivariance and an "open" format. Initially the author’s definition of nonlinear musical reality is given, where three forms of representation are distinguished: local, total and polyfurcation. The synergetic methodology was used for the first time (developed in the philosophy of the second half of the 20th century), which allows to reveal a new essence and new quality of musical and artistic compositions relevant to the post-modern (post-non-classical) state of the world and, accordingly, to composer’s thinking. Models of nonlinear musical systems encompass genre forms that define actionism – happening, instrumental theater, and performance, as well as collage and intertextuality techniques. The non-classical side of the new musical reality is a new interpretation of the synthesis, either linked to a non-trivial approximation of the art types and leveling of the species boundaries – musical and verbal (phonetic) in the form of meso-, acro- and television, musical and quasi-theatrical, musical and visual, as well musical-sound and technogenic, or with the replacement of the classical synthesis "by the simultaneous combination of visible and audible events in a polyphenomenal counterpoint". On this basis, a kind of polytext was formed, the feature of which was nonlinearity. Its most radical form is represented by the art-mixed compositions of D. Cage with a "fully relaxed form" (I. Dobritsyna). Conclusions . The distinctive features of nonlinearity in music are the randomness of the process, the openness of the form, the multivariance and interpretability of both text and means of expression, where the material is combined on the basis of modeling without functional interference of different types of art, and the process of self-organization proceeds in accordance with the "call of the attractor".
关键词：нелинейность;новый синтез;постмодернизм;арт-микстовая композиция;нелінійність;новий синтез;постмодернізм;арт-мікст композиція
其他关键词：nonlinearity;new synthesis;postmodernism;art mix composition