期刊名称:Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво
印刷版ISSN:2616-7581
电子版ISSN:2617-4030
出版年度:2019
卷号:2
期号:2
页码:163-172
DOI:10.31866/2616-7581.2.2.2019.187440
出版社:KNUKiM Publishing Centre
摘要:В послевоенные годы Второй мировой войны, украинская диаспора в Австралии сохранила харьковскую бандуру, способ игры, репертуар и технику исполнения до конца 1980-х гг. В отмеченный период на новом поприще этот способ игры на бандуре испытал ряд трансформаций и нововведений. Традиция, которая сохранилась, проливает свет на историю бандуры и демонстрирует процесс трансформации, которой подвергается этническая музыкальная культура в изолированных сообществах, а также феномен инновационного развития. Цель исследования заключается в выявлении закономерностей, предпосылок к трансформации и инновации в игре на бандуре харьковского типа в украинской диаспоре Австралии. Методология исследования построена на историческом, системном, социологическом и культурологическом подходах с привлечением научных исследований в смежных отраслях музыковедения. Метод историко-хронологического анализа применяется для выявления особенностей традиционной игры на бандуре. Метод системной классификации исполнительской практики применяется для сравнения сохранившихся способов, которые бытуют в Украине, и исполнительской практики в Австралии. Анализ был сфокусирован на харьковской бандуре, технике и репертуаре Гната Хотеквича, его студентах и последователях, его философии относительно искусства игры на бандуре, с особым акцентом на деятельности Г. Бажул и его студента П. Деряжного. Базу источников составляют монографии, научные статьи и эпистолярное наследие традиционного и академического исполнительства на бандуре, в которых изучается бандурная деятельность Г. Бажул (харьковский тип инструмента) в Австралии. Некоторые выводы были сделаны на базе личных наблюдений автора и многочисленных интервью с выдающимися представителями украинской диаспоры Австралии. Научная новизна работы заключается в привлечении к научному обращению органологического и эргологического анализа деятельности бандуристов, которые применяли харьковский способ и технику игры. Выявлен уровень сохранения традиции, систематизированы эволюционные изменения способов игры, очерчен круг оригинальных приемов игры, введенных в исполнение в украинской диаспоре Австралии. Выводы . Сохранение традиционных артефактов украинской культуры происходит в многочисленных изолированных общинах диаспоры по всему миру. В украинской диаспоре в Австралии харьковская бандура, исполнительство на харьковской бандуре, харьковский способ игры и репертуар функционировали до конца 1980-х. Однако, на Австралийском континенте, этот стиль претерпел определенную трансформацию и новаторства, что отражало среду, в которой этот культурный артефакт использовался. Эти культурные остатки позволяют нам лучше понять и реконструировать неизвестные страницы истории бандурного исполнительства в Украине, а также демонстрируют процессы трансформации, которые традиционная этническая музыкальная культура несет в изолированных центрах. Данное исследование демонстрирует механизмы внедрения инноваций в процессы развития культурных артефактов, их систематизацию и позволяет осуществлять аналогичные исследования в изолированных культурных центрах других стран мира.↓У повоєнні роки Другої світової війни українська діаспора в Австралії зберегла харківську бандуру, спосіб гри, репертуар та техніку виконання до кінця 1980-х рр. У зазначений період на новому терені цей спосіб гри на бандурі зазнав низки трансформацій та нововведень. Традиція, яка збереглася, проливає світло на історію бандури та демонструє процес трансформації, що їх зазнає етнічна музична культура в ізольованих осередках, а також феномен інноваційного розвитку. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей, передумов трансформації та інновації в грі на бандурі харківського типу в українській діаспорі Австралії. Методологія дослідження побудована на історичному, системному, соціологічному та культурологічному підходах із залученням наукових досліджень у суміжних галузях музикознавства. Метод історично-хронологічного аналізу застосовується для виявлення особливостей традиційної гри на бандурі. Метод системної класифікації виконавської практики застосовується для порівняння збережених способів, що побутують в Україні, та виконавської практики в Австралії. Аналіз був сфокусований на харківську бандуру, техніку та репертуар Гната Хотеквича, його студентів та послідовників, його філософію відносно мистецтва гри на бандурі, з особливим акцентом на діяльність Г. Бажула та його студента П. Деряжного. Джерельну базу статті складають монографії, наукові статті та епістолярна спадщина традиційного та академічного виконання на бандурі, що розглядають бандурну діяльність Г. Бажула (харківський тип інструмента) в Австралії. Деякі висновки були зроблені на базі особистих спостережень автора та численних інтерв’ю з видатними представниками української діаспори Австралії. Наукова новизна праці полягає у залученні до наукового обігу органологічного та ерґологічного аналізу діяльності бандуристів, котрі застосовували харківський спосіб та техніку гри. Виявлено рівень збереження традиції, систематизовано еволюційні зміни способів гри, окреслено коло оригінальних прийомів гри, введених у виконавство у українській діаспорі Австралії. Висновки . Збереження традиційних артефактів української культури відбувається у численних ізольованих громадах діаспори по всьому світу. В українській діаспорі в Австралії харківська бандура, виконавство на харківській бандурі, харківський спосіб гри та репертуар функціонували до кінця 1980-х. Однак, на Австралійському континенті, цей стиль зазнав певної трансформації та новаторства, що відображало середовище, в якому цей культурний артефакт використовувався. Ці культурні залишки дозволяють нам краще зрозуміти та реконструювати невідомі сторінки історії бандурного виконавства в Україні, а також демонструють процеси трансформації, які традиційна етнічна музична культура зазнає в ізольованих центрах. Дане дослідження демонструє механізми впровадження інновацій у процеси розвитку культурних артефактів, їх систематизацію і дозволяє здійснювати аналогічні розвідки у ізольованих культурних осередках інших країн світу.
其他摘要:In the post WWII years, the isolated Ukrainian Diaspora population in Australia preserved a type of Ukrainian folk instrument known as the Kharkiv bandura, the method of playing, its repertoire and technique well into the late 1980’s. During this period the style underwent some transformation and innovation that shed light onto the history of the bandura and demonstrates the process of transformation that ethnic musical culture undergoes when isolated. It also demonstrates the process of innovation. The aim of the study is to focus on bandura tradition, transformations and innovations in the performance practice of bandurists in the Ukrainian Diaspora living in Australia; to observe those aspects of the tradition that were retained, and those performance practices that changed, and the differentiation of this phenomena in comparison to its original counterpart in Ukraine. The methodology of the study is grounded in historic, systemic, sociological and cultural approach and related methods of scientific study, in particular, a historic-chronological analysis of bandura playing techniques in Ukraine, in particular, the method of systematic classification and complex analysis that performance practice that has taken place in Ukrainian culture.The study and analysis is directed toward the Kharkiv bandura, the technique and repertoire of Hnat Khotkevych, his students and the followers of his philosophy toward the bandura, focusing particularly on H. Bazhul and his student P. Deriashny. The materials used in the preparation of this study include books and articles focusing on the bandura, and specifically about H. Bazhul and the Kharkiv-style bandura in Australia. Separate conclusions and generalizations were made on the basis of personal interaction with the informants. The scientific novelty of the work is the introduction into scientific circulation of an organological and ergological analysis of the bandura players activities of the Kharkiv technique in Australia, the tradition, systematization of the various adaptations, and the development of independent innovations in the performance practice on this traditional Ukrainian folk instruments.