文章基本信息

标题：Повернення читача
本地全文：下载
作者：О. V. Tytar
期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серия: Теорія культури та філософіі науки
印刷版ISSN：2306-6687
出版年度：2019
期号：60
页码：121-127
DOI：10.26565/2306-6687-2019-60-11
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：Проанализировано современную философию литературы с точки зрения практик чтения, смены модерного способу чтения на новые типы чтения, а также взаимопроникновение разных типов чтения. Выявлено, что практиками чтения и соответственно философией чтения занимались разные исследователи. Отдельное научное направление в исследовании чтения как определенного способа открытого диалога было создано М. Рубакиным. Это направление получило название «библиопсихология», тем самым чтение рассматривается как способ антропологического взаимодействия человека и текста. Больше всего разнообразных идей, общих с темой нашего исследования, содержится в работах Умберто Эко. Выявлены и охарактеризованы четыре модели современного чтения. Чтение в первой модели становится наилучшим способом отбора и переработки информации, а конечной целью и мотивом такого чтения становится информированность, грамотность и возможность социального лифта через чтение. Вторая модель предполагает следование определенным готовым уже образцам, она формирует и ретранслирует социальные мифы. Такая модель предполагает слитность текста с читателем через миф. В отличие от чтения как обмена информацией в чтении как разновидности сказки присутствует два компонента – доверие к информации и рецептурно-действенный ее характер. Доверие порождает в этой модели эффект отображения. В такой модели читатель хочет найти самого себе, а не других, когда за обложкой любой настоящей книжки прячется сущность этого живого человека. В третьей модели чтения читатель присоединяется к рассказу другого или самостоятельно строит рассказ. Средневековье основано на модели чтения вслух, что делало из чтения определенное драматургическое действие. Новое время через книгопечатание, роман, газету, общую занятость и экономию времени утрачивает этот драматургический элемент и постепенно утрачивает рассказ. Литература и тексты становятся способом мышления, а не переживания опыта. Отдельно анализируется тип эстетического чтения, выделенный Умберто Эко. Третий тип рассчитанный на чтение как способ самосовершенствования. Четвертый тип современного чтения предполагает диалог, включающий многих собеседников. Чтение такого типа сохраняет компонент наслаждения и эмпатии, из-за этих двух факторов и происходит фактическое повторное прочитывание как встреча с текстом-другом. Доказывается, что в таком типе чтения задействованы основные механизмы воображения, фантазии и памяти. Четвертый тип чтения предполагает развитый как логический, так и эмоциональный интеллект, способность использовать воображение в конструктивной деятельности. Чтение является примером успешной коммуникации, что затрагивает наиболее глубинные уровни сознания человека.↓Проаналізовано сучасну філософію літератури з точки зору практик читання, зміну модерного способу читання на нові типи читання, а також взаємопроникнення у сучасності різних типів читання. Виявлено, що практиками читання та відповідно філософією читання займались різні дослідники. Окремий напрям у дослідженні читання як певного способу відкритого діалогу було створено М. Рубакіним. Цей напрям отримав назву «бібліопсихологія», тим самим читання розглядається як спосіб антропологічної взаємодії людини і тексту. Найбільше різноманітних ідей, спільних з темою нашого дослідження, міститься у працях Умберто Еко. Виявлено та охарактеризовано чотири моделі сучасного читання. Читання в першій моделі стає найкращим засобом відбору та переробки інформації, а кінцевою метою та мотивом такого читання стає інформованість, грамотність та можливість соціального ліфту через читання. Друга модель передбачає слідування певним готовим вже зразкам, вона формує та ретранслює соціальні міфи. Така модель передбачає злиття тексту з читачем через міф. На відміну від читання як обміну інформації у читанні як виду казки присутні два компоненти – довіра до інформації та рецептурно-дієвий її характер. Довіра породжує у цій моделі ефект віддзеркалення. В такій моделі читач хоче знайти самого себе, а не інших, свій шлях, коли за палітуркою будь-якою справжньої книги ховається нібито сутність живої людини. У третій моделі читання читач долучається до оповіді іншого чи самостійно будує розповідь. Середньовіччя будувалось на моделі читання голосно, роблячи з читання певну драматургічну дію. Новий час через друк, роман, газету, загальну зайнятість та економію часу втрачає цей драматургічний елемент та поступово втрачає оповідь. Література та тексти стають засобом мислення, а не переживання досвіду. Окремо аналізується тип естетичного читання, виділений Умберто Еко. Третій тип читання розрахований на читання як засіб самовдосконалення. Четвертий тип сучасного читання передбачає діалог з багатьма співрозмовниками. Читання такого типу зберігає компонент насолоди та емпатії, через ці два фактори і відбувається фактично перечитування як зустріч з текстом-другом. Доводиться, що в такому типі читання задіяні основні механізми уяви, фантазії та пам’яті. Четвертий тип читання передбачає розвинений як логічний, так і емоційний інтелект, здатність залучати уяву до конструктивної діяльності. Читання є прикладом успішної комунікації, що торкається найбільш глибинних рівнів людської істоти.
其他摘要：The modern philosophy of literature in terms of reading practices, changing the modern way of reading to new types of reading is analyzed, as well as the interpenetration in the present of different types of reading. It has been found that various researchers have been engaged in reading practices and, accordingly, philosophy of reading. A separate direction in the study of reading as a certain way of open dialogue was created by M. Rubakin. This area was called «bibliopsychology», thus reading is considered as a way of anthropological interaction of man and text. The most diverse ideas common to the subject of our research are contained in the writings of Umberto Eco. Four models of modern reading have been identified and characterized. Reading in the first model becomes the best means of selecting and processing information, and the ultimate goal and motive of such reading is the awareness, literacy and ability of the social lift through reading. The second model involves following certain ready-made patterns, it generates and retransmits social myths. This model involves merging text with the reader through myth. In contrast to reading as an exchange of information in reading as a kind of fairy tale there are two components – trust in information and its recipe-effect character. Trust in this model produces a reflection effect. In such a model, the reader wants to find himself, and not others, his way when the essence of a living person is hidden behind the cover of any real book. In the third reading model, the reader joins another’s story or constructs the story independently. The Middle Ages were built on a model of reading aloud, making a dramatic effect on reading. Modern times, through print, novel, newspaper, general employment and time-saving, lose this dramatic element and gradually lose their narrative. Literature and texts become a means of thinking, not an experience. The type of aesthetic reading highlighted by Umberto Eco is analyzed separately. The third type of reading is designed for reading as a means of self-improvement. The fourth type of modern reading involves dialogue with many interlocutors. Reading this type preserves a component of pleasure and empathy, through these two factors, and is actually read as a meeting with a text-friend. It proves that this type of reading involves the basic mechanisms of imagination, fantasy and memory. The fourth type of reading involves the development of both logical and emotional intelligence, the ability to engage the imagination in a constructive activity. Reading is an example of successful communication that touches the deepest levels of the human being.
关键词：читання;філософія культури;філософія літератури;естетика;естетична рецепція