文章基本信息

标题：Метафора та концепт як форми переходу від допонятійного мислення
本地全文：下载
作者：N. М. Ovcharenko
期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серия: Теорія культури та філософіі науки
印刷版ISSN：2306-6687
出版年度：2019
期号：60
页码：70-79
DOI：10.26565/2306-6687-2019-60-07
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：Метафора выступает в качестве допонятийного знания для формирования допонятийной формы мышления – концепт. Таким образом, можно построить такое звено в процессе формирования понятия: метафора – концепт – понятие. Главным открытием дж. Лакоффа и м. Джонсона было то, что они признали принципиальную метафоричность человеческого мышления, то есть метафору можно назвать одним из ключевых механизмов для формирования концептуальных форм мышления, а мир – продуктом метафоризации. Но в таком случае метафора в мышлении и метафора в языке – это разные метафоры. Поскольку языковую метафору легче выявить материально, её чаще называют просто метафорой, но метафора в мышлении – это процесс, который мы предлагаем назвать метафорон, то есть процесс метафоризации, наряду с такими способами познания, как сравнение, анализ, воображение (рациональными и иррациональными). Метафорон как механизм мышления позволяет структурировать абстрактные категории через образы объектов, которые познаются чувственно. С помощью метафорона один объект проектируется через другой. Концепт – это индивидуальное отражение смыслов, ценностей, впечатлений, поэтому эмоции в концепте также присутствуют. Можно предположить, что концепт – это «праобраз» понятия, т.е. Понятие формировалось из многих элементов, среди которых со временем отбирались наиболее уместные с помощью логических рациональных операций (сравнение, анализ) и иррациональных (например, воображение, интуиция). Также в данном процессе важную роль играет процесс метафоризации, который нельзя полностью отнести ни к логическим операциям, ни к иррациональному, то есть метафоризация находится на границе рационального и иррационального, включая элементы обоих операций. Концепт, несомненно, – более широкое понятие и кроме абстрактных признаков включает ассоциативные и эмоциональные, а также сенсорные аспекты. Но уместно отметить, что с помощью, например, эмоциональных аспектов трудно и непродуктивно достичь взаимопонимания с другим человеком, поэтому для общения и формирования речи подходят рациональные операции. Тем не менее, эмоции также требуют своего выражения и могут быть выражены не как у животных – криком или физической силой, а через творчество – в песнях, картинах, танцах. С помощью таких видов самовыражения понимание также возникает на чувственном уровне, например, если в песне мажорный тон, все понимают, что она веселая, и, наоборот, при минорном тоне. Когда начинают описывать музыку понятиями, наиболее удачно подходят абстрактные понятия, то есть в этом случае метафорон (процесс метафоризации) не выполняет функцию категоризации, то есть в итоге не возникают вновь слова, а возникает «хранилище» чувств, «законсервированное» чувство, которое почти в неизменном виде передается следующему поколению. Таким образом, можно сделать вывод, что, если для передачи опыта в виде информации служит язык, то для передачи опыта в виде чувств служит метафорон. Необходимо отметить, что в процессе познания возможны ошибки, иллюзии, поскольку процесс познания является субъективным, и метафора как процесс и результат об этом свидетельствует, именно метафорическая творческая речь может передать любые особенности личного опыта. Сравнительно-фигуративную концепцию можно раскритиковать, потому что в процессе метафоризации задействовано не только сравнение, но и анализ, выделение главного и второстепенного, интуиция. Важно признать, что язык меняется со временем, меняются значения слов, но, если сказать точнее, значение частично меняется. Таким образом, можно сделать вывод, что метафора не просто украшение языка, а инструмент формирования и изменения языка.↓Метафора виступає у якості допонятійного знання для формування допонятійної форми мислення – концепта. Таким чином, можна побудувати таку ланку у процесі формування поняття: метафора – концепт – поняття. Головним відкриттям дж. Лакоффа та м. Джонсона було те, що вони визнали принципову метафоричність людського мислення, тобто метафору можна назвати одним з ключових механізмів для формування концептуальних форм мислення, а світ – продуктом метафоризації. Але у такому разі метафора у мисленні та метафора у мові – це різні метафори. Оскільки мовну метафору легше виявити матеріально, її частіше називають просто метафорою, але метафора у мисленні – це процес, котрий ми пропонуємо назвати метафорон, тобто процес метафоризації, поряд з такими способами пізнання, як порівняння, аналіз, уява (раціональними та ірраціональними). Метафорон як механізм мислення дозволяє структурувати абстрактні категорії через образи об’єктів, що пізнаються чуттєво. За допомогою метафорону один об’єкт проектується через інший. Концепт – це індивідуальне відображення смислів, цінностей, вражень, отож, емоції у концепті також присутні. Можна припустити, що концепт – це «прообраз» поняття, тобто поняття формувалося з багатьох елементів, серед яких з часом відбиралися найбільш доречні за допомогою логічних раціональних операцій (порівняння, аналіз) та ірраціональних (наприклад, уява, інтуїція). Також у даному процесі важливу роль відіграває процес метафоризації, котрий не можна повністю віднести ані до логічних операцій, ані до ірраціонального, тобто метафоризація стоїть на кордоні раціонального та ірраціонального, включаючи елементи обох операцій. Концепт, безсумнівно, ширше поняття і окрім абстрактних ознак включає асоціативні та емоційні, а також сенсорні аспекти. Але доречно зазначини, що за допомогою, наприклад, емоційних аспектів важко та непродуктивно досягти порозуміння з іншою людиною, тому для спілкування та формування мови підходять раціональні операції. Тим не менш, емоції також вимагають свого вираження і можуть бути виражені не як у тварин – криком або фізичною силою, а через творчість – у піснях, картинах, танцях. За допомогою таких видів самовираження порозуміння також виникає на чуттєвому рівні, наприклад, якщо в пісні мажорний тон, всі розуміють, що вона весела, і навпаки при мінорному тоні. Коли починають описувати музику поняттями, найбільш вдало підходять абстрактні поняття, тобто у цьому випадку метафорон (процес метафоризації) не виконує функцію категоризації, тобто у результаті не виникають новостворені слова, а виникає «сховище» почуттів, «законсервоване» почуття, що майже в незмінному вигляді передається наступному поколінню. Таким чином, можна зробити висновок, що, якщо для передачі досвіду у вигляді інформації слугує мова, то для передачі досвіду у вигляді почуттів слугує метафорон. Необхідно відзначити, що у процесі пізнання можливі помилки, ілюзії, оскільки процес пізнання є суб’єктивним, і метафора як процес та результат про це свідчить, саме метафорична творча мова може передати будь-які особливості особистого досвіду. Порівняльно-фігуративну концепцію можна розкритикувати, тому що у процесі метафоризації задіяно не лише порівняння, але й аналіз, виділення головного та другорядного, інтуїція. Важливо визнати, що мова змінюється з часом, змінюються значення слів, але, якщо сказати точніше, значення частково змінюється. Таким чином, можна зробити висновок, що метафора не просто прикраса мови, а інструмент формування та зміни мови.
其他摘要：Metaphor acts as preconceptual knowledge to form a preconceptual form of thinking – a concept. Thus, one can construct such a link in the process of concept formation: metaphor – concept – notion. Fundamental discovery of j. Lakoff and m. Johnson was in the fact that they recognized the fundamental metaphoricity of human thinking, that is, metaphor can be called one of key mechanisms for formation of conceptual forms of thinking, and the world is the product of metaphorization. But in this case, metaphor in thinking and metaphor in language are different metaphors. Because of the fact that linguistic metaphor is easier to detect in “language material”, it is more often called just metaphor, but metaphor in thinking is a process we propose to call metaphoron, that is, the process of metaphorization, along with such means of cognition as comparison, analysis, and imagination (rational and irrational). Metaphoron as thinking mechanism allows to structurize abstract categories through images of objects which are sensually recognizable. With metaphor, one object is projected through the other. Concept is an individual reflection of meanings, values, impressions, so emotions in the concept are also present. We can assume that concept is a "prototype" of notion, that is, concept was formed from many elements, among which most appropriate through logical rational operations (comparison, analysis) and irrational (e.g., imagination, intuition) were selected over time. Also, in this process, important role is played by the metaphorization process, which cannot be fully attributed either to logical operations, or to irrational ones, that is, metaphorization is on the border of rational and irrational, including elements of both operations. Concept is undoubtedly broader than notion and includes, in addition to abstract features, associative and emotional as well as sensory aspects. But it is pertinent to mention that, for example, emotional aspects make it difficult and unproductive to reach understanding with another person, so rational operations are appropriate for communication and language formation. However, emotions also require expression and can be expressed not the way animals do – via shouting or physical force, but through creativity - in songs, paintings, dances. With these types of self-expression, understanding also arises on sensual level, for example, if the song has major tone, everyone realizes that it is fun and vice versa with minor tone. When people begin to describe music in terms of concepts, abstract concepts are best suited, that is, in this case, metaphor (metaphorization process) does not perform function of categorization, that is, as a result, no new words are created, but a "repository" of feelings, a "preserved" feeling that is almost invariable passes on to the next generation. Thus, it can be concluded that, if language is used to convey experience in the form of information, then it is a metaphor to convey experience in the form of feelings. It should be noted that in the process of cognition errors, illusions are possible, since the process of cognition is subjective, and metaphor as process and result testifies to it, that metaphorical creative language can convey any peculiarities of personal experience. The comparative and figurative conception can be criticized, because in the process of metaphorization not only comparison, but also analysis, selection of the main and secondary issues, intuition are involved. It is important to recognize that language changes over time, meanings of the words change, but to put it more precisely, the meaning changes partially. Thus, we can conclude that metaphor is not just a decoration of language, but a tool for formation and changing of language.
关键词：метафора;концепт;допонятійне мислення;значення;знак;порівняння